ФАКУЛЬТЕТ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И
КИБЕРБЕЗОПАСНОСТИ

Одесская национальная
академия пищевых технологий
Кураторська година, присвячена архітекторам О.Бернардацці і А.Мінкусу

Нещодавно Одеська національна академія харчових технологій відсвяткувала 115-у річницю свого заснування. Цьому ювілею була присвячена відкрита кураторська година, яка пройшла десятого листопада на факультеті Комп’ютерної інженерії, програмування та кіберзахисту ОНАХТ. Тема зустрічі «О. Бернардацці та А. Мінкус, вплив видатних архітекторів на архітектурні особливості Одеси». Чому була обрана така тема, яке вона має відношення до нашої академії? Відповідь проста: дві сусідні будівлі Інституту холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В.С. Мартиновського Одеської національної академії харчових технологій, розташовані за адресами Єлісаветинська, 16, та Дворянська, 1/3, були спроектовані саме цими видатними архітекторами. Розповімо про них докладніше.




Олександр Йосипович Бернардацці народився у 1831 році у П'ятигорську. Його предками були вихідці з італійської Швейцарії. У нього дуже рано проявилися художній талант та загострене почуття гармонії навколишнього світу. У дев'ятнадцятирічному віці закінчує будівельне училище. Творчий дебют відбувся в Кишиневі, де він служив в Бессарабській будівельній та дорожній комісії, а у 1856-1876 рр. виконував обов'язки міського архітектора. На цій посаді О.Й. Бернардацці займався благоустроєм нинішньої столиці Молдови. Пізніше Бернардацці переїхав до Одеси, де став у 1879 році головним архітектором міста. За його проектами та під його чуйним керівництвом в Одесі були побудовані будівлі готелю «Брістоль» (спільно з Адольфом Мінкусом), Нової біржі, Реформатської церкви, клініки медичного інституту та багато інших.



Так, готель Брістоль, розташований по вулиці Пушкінській, 15, був збудований  у 1898 - 1899 рр. у стилі необароко, і на той час був  одним із найрозкішніших і   першим чотирьохповерховим готелем Одеси. Монументальністю і цілісністю образу виділяється пам'ятник архітектури - будинок Нової біржі по вул. Пушкінській, 17 (нині - Одеська обласна філармонія). Тут все дихає спокійною пишністю, майстерністю виконання кожної деталі. Прийоми поліхромної кладки фасадних стін, кручені біломармурові колони, вітражі, велика кількість дорогих порід деревини в інтер'єрі нагадують одну з перлин середньовічної архітектури Венеції - Палац дожів. У ніші величезної вхідної лоджії в день 50-річчя архітектурної діяльності автора, у 1900-му році вдячними одеситами був встановлений бюст "найтитулованішого" в історії міста і відомого далеко за його межами зодчого - Олександра Йосиповича Бернардацці. Водолікарня і санаторій Я.М. Валіка на розі вулиць Преображенської і Єлісаветинської. Це дуже красива будівля колишнього гідропатичного закладу Шорштейна. Вона була побудована за проектом архітектора В. Ф. Мааса у 1876 році в мавританському стилі, а у 1894 році перебудовується для водолікарні Інбер архітектором О.О. Бернардацці, у 1901-1902 році реконструкція для водолікарні Я. Валіка тим же архітектором. Водолікарня призначалася для реабілітації хворих з хворобами внутрішніх органів і нервових хворих. У 1918 році в підвалі будівлі розміщувалося арт-кафе «ХЛАМ» (у 1921 році «Мебос»), де письменники і поети Е. Багрицький, І. Ільф, Ю. Олеша, А. Фіолет, В. Сосюра, Остап Шор (які стали відомими пізніше) створювали нові програми для театру революційної сатири «Теревсат». Нині цей будинок входить до складу приміщень Інституту холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім.В.С. Мартиновського ОНАХТ





Адольф Борисович Мінкус народився 21 вересня 1870 року в Одесі, в родині єврейських інтелігентів. У 1890 році закінчив Одеське художнє училище і не мав освіти архітектора. Спочатку працював у майстернях видатних одеських архітекторів Миколи Толвінського та Льва Влодека. Проектувати і будувати почав у 1897 році. Мінкус брав участь в архітектурних конкурсах, зокрема на проект реконструкції Бродської синагоги. Став відомий будівлями в Одесі, Києві, Харкові, Миколаєві, Херсоні, участю в різних престижних творчих архітектурних конкурсах. Найважливіші споруди: будинок Херсонської міської думи, єврейські училища в Одесі та Києві, корпуси єврейських лікарень в Одесі та Києві, будинок П. Мавроматіса, адміністративні будинки та павільйони зупинок Одеського трамваю, Одеська контора Азовсько-Донського банку, прибутковий будинок торгового дому В.Л. Блюмберг, будинок А. Рабіновича, Одеський селекційно-генетичний інститут, житлові будинки Шкіртресту, Технологічний інститут холодильної промисловості (зараз Інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім.В.С. Мартиновського ОНАХТ).


Розповідати про ці дві знакові особистості для Одеси можна довго. Про них багато написано, зняті фільми, два з яких пропонуємо переглянути. Фільми розташовані за адресами: https://www.youtube.com/watch?v=J5d-0YvuC5E&t=113s  та  https://www.youtube.com/watch?v=BKF5uwBZri0&t=7s.





З любов’ю до Одеси та академії кураторську годину підготували старший куратор факультету Корнієнко Ю.К., куратор 322 групи Ольшевська О.В., студенти 322 групи Бутук Яна, Титуренко Жанна, Орлов Вадим, Шершун Олександр.


Юрій Корнієнко, старший куратор факультету ІТтаКБ


Дивись також: http://www.fitkb.onaft.edu.ua/foto.html?galAlbum=414